02.12.08
Карта сайта, индекс Карта сайта, страница 1 Карта сайта, страница 2 Карта сайта, страница 3 Карта сайта, страница 4 Карта сайта, страница 5 Карта сайта, страница 6 Карта сайта, страница 7 Карта сайта, страница 8 Карта сайта, страница 9 Карта сайта, страница 10 Карта сайта, страница 11 Карта сайта, страница 12 Карта сайта, страница 13 Карта сайта, страница 14 Карта сайта, страница 15 Карта сайта, страница 16 Карта сайта, страница 17 Карта сайта, страница 18 Карта сайта, страница 19 Карта сайта, страница 20
Русские и русскоязычные. А каково мнение самого ЯЗЫКА?
Русские и русскоязычные. А каково мнение самого ЯЗЫКА?
Сергей Москаленко

Идея этой заметки родилась по прочтению статьи, пытающейся обосновать лингвистическое превосходство "русских" над "русскоязычными":

"В профанной критике встречается немало примеров, когда разграничение "русский-русскоязычный", как бы правильное по форме, неправильно и некорректно по своей сути. Берут вроде бы не вызывающие возражений оппозиции, чаще всего "Рубцов-Бродский", но заходят в своих умозаключениях так далеко от истинной проблемы, что образуется куча-мала, из которой торчат сапоги Гитлера, Сталина, кости замученных фашистами евреев, сабли монголо-татар и помело, на котором летала Любовь Дербина. И все это на фоне крайнего национализма, в то время как проблема "русский-русскоязычный" не относится к числу национальных или социологических проблем. Проблема эта сугубо языковая и связана с определенными барьерами внутри самого языка Чтобы в этом убедиться, достаточно хотя бы один раз зайти на семинар Юрия Кузнецова - он последний серьезный теоретик, раскрывающий эту тему в своем почти сугубо изустном литературоведении.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
И вот все это не по отдельности, а в совокупности своей вызывает у русского человека феномен неприятия, который он по наивности называет национализмом. На самом деле это ни что иное как раздражение уха". Ольга Чернорицкая (http://www.stihi.ru/poems/2003/07/06-300.html)

Да, кажется, в 2003-м я пробежал глазами эту статейку, и, не найдя ничего интересного, забыл о ней. В свете новых накопившихся знаний, а также опыта в области Artificial Intelligence, сейчас я могу сделать несколько комментариев к самой посылке, озвученной в статье.

На самом деле, совсем не важно о чем идет речь: русские - русскоязычные, аффтары - правильнопишущие, программисты - пользователи. Во всех этих случаях речь идет о принадлежности к некой группе, и о тех, которые "несколько" сбоку-припеку...

Другими словами, утверждение следующее: "непосвященным" (то ли особым ритуалом, то ли по образованию, то ли по тусовке, то ли по рождению) не понять а, даже если и понять, - то не передать корректно в ключе "тусовочных" знаковых систем, в пределах ее синтаксических и семантических умолчаний...

На самом деле, это отнесение специализации к общему. То есть, русский язык-то вы поймете, но попросту вам не дано, в силу вашей "нерусскости" уловить те невидимые и почти неслышимые токи и соответствия... Забавное утверждение. Сродни следующему: чтобы быть музыкантом - необходимо слышать музыку небесных сфер. Я не утверждаю, что такую музыку нельзя слышать. - Можно! Еще как! И токи, и соответствия и то, что режет слух и "нерусскую русскоязычность"... Еще - ангелов, пришельцев, видеть зеленых человечков и домовых...

Для начала давайте поставим несколько коренных вопросов:
1. Что такое язык вообще? (В данном случае я говорю о языке как информационно-самоорганизующейся сущности, а не о формальном определении).
2. Где локализуется язык?
3. Статичен ли язык?
4. Существует ли точка локализации ИДЕАЛЬНОГО языка?

Начну с конца: нет, не существует. Нет идеального языка, вырубленного на скрижалях, вроде Моисеева закона. Увы, как бы ни хотелось всевозможным "выпрямлятелям", формализаторам и канонизаторам. Более того, невозможно ни в нынешнее время, ни в каком-либо отдаленном будущем формирования его жестких правил и ограничений. Подобное осуществимо только для мертвого языка, вроде латыни, либо искусственного - вроде языков программирования, эсперанто, Basic English etc. И все это почему? - А именно в результате ответа на вопрос (3):

Язык не статичен. Язык - это живая, дышащая субстанция, которая меняется не только из века в век, но и каждый день. Настоящий живой язык - это тот, на котором говорят (и пишут) ВСЕ люди, использующие его. ВСЕ, а не только русские и даже не "присоединившиеся к ним" русскоязычные (или русскоговорящие)... В том числе и иностранцы-беженцы, торговцы на рынках, блоггеры в интернете. И здесь мы подходим к вопросу (2).

Итак, где локализуется язык? По этому поводу есть множество спекуляций и мистификаций. Но, на самом деле, место локализации языка только одно - в головах тех, кто пользуется этим языком. Не меньше и не больше. Все мы с вами и есть ЯЗЫК - и нет никакого другого места, где бы он находился. Ни книги, ни учебники, ни энциклопедии не содержат его. Осознание этого факта может надолго вывести из состояния равновесия. Все вышеперечисленные материалы не более чем путеводители, ярлычки, указатели в потоках, течениях, ветвях и развилках ТЕЛА ЯЗЫКА.

Сергей Есенин, говоривший "Язык - это я", не страдал при этом ни манией величия, ни претендовал на некую ИСКЛЮЧИТЕЛЬНОСТЬ. Он всего-лишь называл вещи своими именами. ТАК ОНО И ЕСТЬ: "ЯЗЫК - ЭТО Я" - вслед за Есениным может повторить каждый, кто говорит и слышит, пишет и читает на НАШЕМ языке. Язык - это тот самый воздух, один на всех, которым все дышат. В пределах одного офиса за день воздух успевает не единожды побывать в легких КАЖДОГО сотрудника, несколько раз пробежать по кругу кровообращения и вернуться в "общий дыхательный фонд". В некотором смысле, все наши кровеносные системы посредством воздуха связаны в одну. Также и язык омывает мозг, сознание каждого, кто прикасается к нему (точнее, "позволяет" ему "омывать" свои извилины), объединяя всех нас в некий "сверхмозг". Разумеется, степень объединения не столь значительна, как в пределах одного организма, но она существует. Очень хорошо эти нюансы из "БЫТИЯ ЯЗЫКА" прочувствовал С.Дилэни в его "Вавилон 18", и в других вещах.

Мы подошли к основному вопросу: (1) "что такое язык"? - Удивительнейшее и восхитительнейшее образование, развивающееся и сохраняющееся, не имеющее собственного тела, но "кочующее" сквозь все тела носителей языка.
С точки зрения современной психосемантики, язык - это, безусловно, МЕМ. То есть, вирусоподобная самоорганизующаяся, самосохраняющаяся сущность, "паразитирующая" на наших сознаниях ради своего "выживания". В этом смысле язык наследует основные функции самостоятельного организма.

И, как любой организм, он должен питаться, развиваться и бороться за свою целостность. При этом он активно использует как свойства нашей психики верхнего уровня, так и те, которые настолько близки к физиологии, что в каком-то смысле апологеты "генетичности" языка имеют основания для отстаивания своих воззрений. Безусловно, язык "использует" даже ничтожные физиологические отличия этноса, чтобы "зацепиться" на уровне существования, не исчезнуть. Но "этнос" - отнюдь не замкнутое образование, а кипящее, активное "пятно" на поверхности нашей планеты. В него входят русские, русскоязычные и русскоговорящие. Настоящий, "живой" язык - это то, что звучит из миллионов уст, то, что написано и пишется сейчас. Живой русский язык сейчас - это сленг байкеров и панков, аффтарский, офисно-программистский ("пермишены", "заапрувить", "фиксить", "дедлайн", "эйч-ар"), заимствовано-терминологический: "коучи", "нлперы" и так далее, и так далее...

Отлично, но каковы функции тех или иных людей в ТЕЛЕ ЯЗЫКА? Большинство людей - это попросту основной поток, обеспечивающий стабильность. Он же порождает и флуктуации - вероятные новые направления экспансии языка. Безусловно, есть и такие, которые находятся центре ОСНОВНЫХ ТЕЧЕНИЙ ЯЗЫКА и, в некотором смысле, выполняют функции печени и почек, удаляя из него чужеродные элементы. Понятия свой-чужой в данном случае определяются не на основании некого Платоновского идеала-прототипа, а на основании общего течения ЯЗЫКА, и главной его цели - ВЫЖИВАНИЯ. И делают это они подсознательно, просто ИСПОЛЬЗУЯ или НЕ ИСПОЛЬЗУЯ те или иные лингвистические возможности. Очень хорошо здесь подходит цитата из Гребенщикова: "Они стоят как ступени, когда горящая нефть хлещет с этажа на этаж"...

Какова же функция писателей? - Они обеспечивают синхронизацию и обобщение, отправляя большими массивами "новые" поступления в тело ЯЗЫКА. Интересна и непереоценима функция поэтов. Они "переваривают", "сплавляют" между собой психо-эмоциональное и лингвистическое. В каком-то смысле они обеспечивают потенциал развития языка. А вот материалом для их работы и служит повсеместное спонтанное творчество, в том числе хаотические и инородные включения...

К чему же я пришел? - Глупо и бессмысленно выискивать, у кого "одеяло толще", если все мы укрыты им...
Ссылки по теме:
  • Об украинском языке и перспективах его развития
  • Работа: C++ Development Engineer in Kiev/Kharkov/Odessa (2008/KKO/080) (Киев)
  • Лучший подарок на Новый год 2009: деньги

  • Страница 1 из 812345678»...»»

     
    Інерція колоніалізму
    Олекса Косар | 20.09.2007 17:16
    7

    14

    Кожна нація прагне мати свою державу для захисту і розвитку своєї культури, мови, звичаїв, традицій. Час ставить виклик: чи створили таку державу українці?

    Інерція колоніалізму

    Або

    українська мова: єдина державна мова – питання національної безпеки України

    Колоніальні зусилля Російської імперії – як у формі царської влади, так і більшовицько-комуністичної – були настільки потужними, що не зупиняють своєї ходи на українській землі й понині. Яскравий приклад цьому референдум про надання в Україні російській мові статусу державної. І засоби масової інформації вже подають соціологічні опитування громадян щодо цієї проблеми. (Хоча це звучить якось дико: ГРОМАДЯНИН України не хоче знати й послуговуватися українською мовою...). Отже: на південному-сході 70% населення за другу державну мову, 30% – проти. У західних областях 17% "за", решта проти. Хоча, враховуючи густоту населення відсотки у даній ситуації справа відносна...

    Що ж ми, українці, отримаємо в разі здійснення планів ініціаторів – російська мова в Україні державна. Ми опинимося в ролі такого собі сектантства, до духовної резервації. І це на нашій, на своїй рідній землі!

    Результати референдуму, врешті-решт, розставлять всі крапки над "і", буде видно: хто є хто в Україні. Без всяких обтічних висловлювань і страусячої поведінки, як це продемонстрував 19 вересня ц. р. у Донецьку під час інтерв'ю телеканалу "Україна" Міністр закордонних справ України А. Яценюк. Схоже, що
    Понад третину приватних підприємств - збиткові
    ЧЕРНОВЕЦЬКОГО ЗБИРАЮТЬСЯ ЗВІЛЬНИТИ?
    "Свобода слова" на ICTV виставить проти Шустера самого Ющенка
    Напередодні виборів Майдан перетвориться на блакитно-помаранчевий ринг?
    Януковичі обіцяють визначитися з виборами за кілька днів
    він перебував не в українському місті, а в закордонному
    Понад третину приватних підприємств - збиткові
    ЧЕРНОВЕЦЬКОГО ЗБИРАЮТЬСЯ ЗВІЛЬНИТИ?
    "Свобода слова" на ICTV виставить проти Шустера самого Ющенка
    Напередодні виборів Майдан перетвориться на блакитно-помаранчевий ринг?
    Януковичі обіцяють визначитися з виборами за кілька дніввідрядженні. Маю на
    увазі те, що на запитання телеглядачів і ведучого він відповідав російською мовою. Тим паче, що там він перебував не у службових справах, не як чиновник, а як кандидат у народні депутати українського парламенту від блоку "Наша Україна – Народна самооборона". Оте широковживане оправдання деяких журналістів, політиків, на кшталт – до мене звернулися російською, я російською і відповів – і є страусячою поведінкою. До тебе звертаються жителі України, а не іноземці, і якщо вони визнають себе ГРОМАДЯНАМИ України, то мусять знати українську мову! Наполягаєте на двомовності, то і знайте обидві мови.

    Колишній голова Верховної Ради України Володимир Литвин, без якого Україна на його думку не може далі жити, пропонує мовну проблему вирішити шляхом конкуренції мов. Оце патріот! І ворогів не треба, маючи таких патріотів. Ще один патріот народний депутат від Партії Регіонів – Юрій Мірошниченко, закликає: бути чи не бути російській другою державною нехай вирішить український народ на референдумі. Добре, що він ще хоч визнає, що український народ таки є. Тільки не зрозуміло: навіщо українському народу друга державна мова? Однієї мало? То скажіть відверто: ми вимагаємо російської державної, бо не вважаємо себе українським народом...

    Проблема мови є напевно у кожній державі. Наприклад у Польщі за вживання в рекламі, в документах іноземних слів – штраф 2500 доларів. В США не візьмуть на державну службу без знання державної мови. В Азербайджані за обмеження сфери застосування державної мови також передбачена відповідальність. А в Росії російською мовою, як єдиною державною опікується особисто дружина Президента РФ Людмила Путіна. При цьому державна політика наших сусідів спрямована не лише на збереження російської мови, а й на її поширення, на захист російськомовних, що проживають в інших країнах...

    Українська влада, як бачимо, не спроможна захищати українську мову навіть у межах своєї держави. Або ж тоді питання по-іншому: чи українська влада в Україні?

    Узаконена різномовність за територіальною ознакою це рух до федералізму. Федералізм держави за національною ознакою, раніше чи пізніше, приводить її розколу. В Чехословаччині це відбулося мирно і цивілізовано, в Югославії призвело до війни. Україна – держава українців (що зовсім не означає – тільки для українців), і всі її громадяни, які за етнічною ознакою українцями себе не вважають, повинні це усвідомлювати, і сприйняти це як закономірність, з усіма наслідками, що випливають з цього, зокрема у розв'язанні мовної проблеми: державна мова – українська мова.

    Кожна нація прагне мати свою державу для захисту і розвитку своєї культури, мови, звичаїв, традицій. Час ставить виклик: чи створили таку державу українці?

     
    Комуністи Next
    20.09.2007 13:47 ___ Остап Кривдик, для УП

    Версія для друку Додати коментар [ 24 ]

    Людям в Украине уже надоели выборы, они хотят видеть завтрашний день.
    Віктор Янукович, з виступу в місті Сміла Черкаської області, 18 вересня 2007 року

    Партія Регіонів є прямим ідеологічним і кадровим спадкоємцем Комуністичної партії СРСР. Наповнена якісно інакшим, ніж партійний, елементом, вона все ж зберігає десятки подібностей зі своєю "матір'ю".

    Проте – це гени ще "матері", частково молодої - ВКП(б) зразка 1917-1939 років, частково – старечо-маразмної, брежнєвської.


    Нео-УРСР

    Президент пытается протянуть закон, уравнивающий в правах солдат и воинов УПА. А в Западной Украине именами ОУНовцев называют улицы… До тех пор, пока мы живы, мы не допустим этого. Мы не дадим глумиться над подвигами наших людей!
    (з офіційного сайту Партії Регіонів)

    Партія Регіонів повністю перебрала гуманітарну політику УРСР. Вони дивляться на світ по-радянському: для них герої УПА – це зрадники, що стріляли в спину воїнам радянської вітчизни, УНР – ворожий націоналістичний і класовий ворог, голодомор був всього-навсього природнім катаклізмом, спільним для кількох радянських регіонів, і так далі.

    Хочете лакмусу – спитайте їх, як вони ставляться до пам'ятників Леніну: відповідь майже у 100% буде "це частина нашої історії, їх не можна знімати". Вони ніколи не згадають про сталінські репресії і русифікацію, про радянський грабунок українських природних ресурсів і психіатричні тортури над дисидентами.

    Позірний інтернаціоналізм, виражений через концепцію двомовності, є продовженням радянської ідеї "злиття націй", вимушеним компромісом із загальноукраїнською державною ідеєю.

    Їхня концепція регіонів як ідея нагадує формулювання про рівноправні між собою радянські соціалістичні республіки. Практика, проте, геть інша: чи стали набагато незалежнішими регіони за Януковича-1 і Януковича-2, а чи просто з'явився один регіон, рівноправніший за інші?

    Нео-комуністи

    Руководители и трудовые коллективы промышленных предприятий обратились к Премьер-министру Украины Виктору Януковичу.
    (з офіційного сайту Партії Регіонів)

    Позірна монолітність рядів, відсутність публічної внутрішньопартійної дискусії, і водночас безликість регіональної фракції цього скликання нагадала склад колишніх радянських парламентів, які тільки формально підіймали свої мандати, мовчки.

    Якщо УРСР є "мамою" регіоналів, то батьком їх є кримінал, який пізніше переріс в бізнес. Велика частина більшовиків, з яких перший Сталін, була добре знайома з законами злочинного світу, частину свого життя провівши в тюрмах.

    І зараз таке відверте толерування криміналу, властиве Партії регіонів (в Криму чільні регіонали є членами злочинних угрупувань) чітко показує їхню спадковість з тим самим грабіжником Котовським, наприклад.

    Усі політики цього напрямку є людьми заможними, з добрячим досвідом перебування за кордоном і улаштованим особистим комфортом, та і зараз відокремлені від звичайного життя розкішними житлами і лімузинами.

    Чим вам не сита ленінська братія, що повернулася з Женев і Парижів в революційну Росію?

    Ведучи шикарне власне життя, вони займаються соціальним популізмом, обіцяючи "покращення вашого життя вже сьогодні". Чим це не схоже на секретарів компартії, які після байок про комуністичне майбутнє і перемоги пролетаріату їхали до партійних дач і спецпайків?

    За своєю суттю, вони є модифікованою партноменклатурою, перебуваючи з коротенькою перервою при владі уже більше 15 років, а червоні директори – ще більше. Вони по суті ніколи не були в опозиції – навіть в час "розгулу" помаранчевої влади проблеми з'явилися тільки у кількох найодіозніших фігур. І досвід шикарного життя ще з совкових часів властивий кожному з них. Це – плоть від плоті радянської влади.

    Їхні образи будуються за радянськими штампами "вихідців з народу", "таких самих, як і прості люди" - хоча здебільшого ще з кінця радянської влади ці люди уже були привілейованими і ніколи не знали ні дефіциту, ні черг, ні проблем з грошима.

    Нео-комунізм

    Несмотря на это, мы убеждены в правильности избранного партией курса на ускоренное развитие экономики, создание экономических предпосылок для повышения жизненного уровня граждан Украины.
    (Борис Дейч, з офіційного сайту Партії Регіонів).

    Основа регіональної ідеології – соціальний популізм. Ось кілька цитат з їхнього агітматеріалу, масово рознесеного по квартирах київських спальних районів: "Кожному пенсіонеру гарантуємо пенсію, що відповідає стажу, кваліфікації та умовам праці", "Люди відтепер зможуть планувати життя і сімейний бюджет на роки вперед", "Гарантуємо надання якісної безкоштовної медичної допомоги малозабезпеченим верствам населення".

    І чим вам не "Фабрики - робітникам, землю – селянам!". Їхні ідеї по своїй суті спрямовані саме на "пролетаря", убогого і голодного, а не на "буржуя", який здебільшого потребує лише того, щоб йому не заважали.

    А їхнє гасло про 50 тисяч виплат на дитину нагадує історію з Лівієм Друзом, римським патрицієм, котрий переміг Гая Гракха, реформатора і захисника позицій воїнів римської армії в дуже простий спосіб: обіцяв у три рази більше, ніж його суперник.

    Очевидно, після перемоги обіцянки забулися…

    Тою чи іншою мірою, соціально-економічним ідеалом для регіоналів є брежнєвські часи.

    Світле регіональне майбутнє (чомусь таке схоже на світле минуле) виражається формулою "економічне процвітання і підвищення життєвого рівня" (воно ж – національна регіональна ідея).

    Класового ворога в регіональній ідеології замінено на абстрактного "оранжевого" і ще більш абстрактного, проте спадкового з радянських часів "бандеровця", під опис якого потенційно попадає кожний україномовний.

    А роль колишньої монументальної пропаганди зараз бере на себе футбол - ну не просто так же ж сотні мільйонів євро вкладаються в стадіон…

    Епоха нео-комуністів

    Видишь, цветет Отчизна,
    Зори горят огнем.
    Все дороги ведут к коммунизму,
    И по праву в него мы войдем.
    (з пісні радянського періоду)

    Вищесказане стосується далеко не тільки Партії регіонів. Такі нео-комуністи є в кожній великій політичній силі.

    Київські нашоукраїнці, що дусять ірпінські вибори, БЮТівські земельні магнати чи соціалістичні "власники заводів і пароходів" - з тої ж тарілки, просто з іміджем працюють краще і не говорять усе, що думають.

    Та й, відверто кажучи, регіональні неокомуністи хоча б трішечки щиріші…

     

    Кузьма
    21.09.07 12:53
    http://stop-orange.ucoz.ru/news/2007-09-21-844
    почитай и ты, Андрюха

     
    Cайт московствующих шовіністів - чого мені там читати. Це тобі бальзам на душу. В мене особисто кризи немає - а на політиків гаших мені насрати Пардон за прямоту.

    Політики скороминучі - Україна в нас одна.

    З якого ти Києва, блазню? Чи, може, філіал Києва ви створили у Прикарпатті? Кияни завжди були толерантними до усіх, тому западенці Київ і окупували. Але терпець увірвався. досить нав язувати нам западенські людиноненависицькі цінності. Вертайся краще на свою історичну батьківщину та вчи свою мамцю. Поки не пізно. Ми-толерантні. Але ви -надто нахабні. римітивізм мислення. помножений на звіряче нахабство-це занадто. Куди, цікаво, ви подінете більш ніж половину України, чи, може, як і ваші попередники, славні вояки УПА, оголосите громадянську війну проти половини країни. Чи не для цього президент хоче оголосити президентське правління? Так, Руїна вже була. Ви не оригінальні.

     

    Бу-га-га
    21.09.07 13:30
    Не можу тут погодитися з усім вами викладеним, натомість зауважу, що є мови живі — мови спілкування, якими послуговуються пересічні люди, вживаючи якісь локальні нюанси, що ми називаємо діалектами, говірками (про це гарно писали ще Даль та Грінченко), а є мови
    Л І Т Е Р А Т У Р Н І (і вони аж ніяк не мертві, як стверджував тут НІКОФФ), тобто ті мови на яких розмовляють, спілкуються між собою педагоги, літератори (поети, письменники), пишуть літературні твори (романи, повісті, поезії тощо), наукові трактати...
    А тепер про дещо інше
    Є в Чернігові чудовий чоловік, а про ерудованість його мені зайве й нагадувати. Я йому навіть заздрю. Його прізвище Добриця, а звуть Олександром. Він, здавалося б, звичайний гід. Але це на перший погляд. Це людина з енциклопедичними знаннями й нестандартним мисленням, тобто незаангажований усякими там ізьмами... Тож до чого я веду? А ось до чого. Він вважає УКРАЇНЦІВ НАЩАДКАМИ ...ПОЛОВЦІВ!.. Я давно себе вважав нащадком кипчаків (тобто цинь-ча, а звідси й мої часті жарти-натяки на "китайця", "куманів", "половців"), хоч і не прямим, оскільки тато мій з Тамбовщини й росіянин. Але це, так би мовити. на побутовому рівні. Коли ми зустрічаємося з Миколою Мірошниченком, а ще раніше з, на жаль, уже покійним Юнусом Кандимом — знаними поетами України, то завжди вітаємось як кипчаки. У Олександра Добриці (так і кортить його називати Добринею) є й надзвичайно просте пояснення назви "Україна", а проте, як здається, неспростовне, та чомусь непомічене нашими грьобаними істориками, які займаються історією Київської Русі (що поробиш, там же "глава" — українофоб ТОЛОЧКО). Ось воно — "кра" з куманської є степ, "їна" — область... Тож "УКРАЇНА" не якась там "окраїна", як стверджують "закляті північні брати" та наші п’ятиколонники, а "степова область", Великий Степ... А половці ще й козаки, тобто КУ-МА-НИ — "гуси-лебеді", "люди-лебеді". Ось хто налітав на села й міста давньоруські!.. І наша українська казка підтверджує, що коли гуси-лебеді летять, слід ховатися... Половців змальовували очевидці з вусами козацькими та оселедцями-чубами. Тож вони, за великим рахунком, ослов’янені половці. Про це свідчить і лист батька князя Ігоря — Святослава Ольговича-чернігівського князю московському Юркові Довгорукому: "В мене по селах живуть одні половці..." Саме звідси з’явилася "концепція" російських фальсифікаторів про триєдиний народ — українців, росіян і бєларусів, щоб бува ми, УКРАЇНЦІ, не відчули себе окремою нацією. Те ж саме відбувалося й за совєтських часів, та й зараз толочками, невігласами-бранковічами, недолугими посоховими всякими робиться. НАСПРАВДІ МИ — ДУЖЕ РІЗНІ НАРОДИ. НЕ ПРОСТО РІЗНІ НАРОДИ, А РІЗНІ ЕТНОСИ. Про що натякав ще незабвєнний Льовушка ГУМІЛЬОВ у своїх книжках та наших з ним приватних розмовах у Москві...

    Виктор Иванович, че эт Вас к китайцам понесло. А как же трипольцы и древние укры. Нет, конечно внешне Вы на китайца тянете вполне, глазки узенькие. Куда больше похожи, чем на актера Олега Борисова с которым себя сравнивали. Про Борисова это вам льстили. И половецкая кровушка в Вас течет?
    А татарская, польская нет? Ой признайтесь, любезнейший. Впрочем не вижу в этом ничего плохого, я ж вообще интернационалист. Вот финно-угорской кровушки, чисто для комплекта, Вам не хватает. Или есть трошки? Ну ка признавайтесь, проказник. Окремя нация блин. Отличная от других, прямо как в рекламе. Отличная нация! Отличная от кого? От других.

    Ось ти й викрив себе, А я все думав, як же так, українці- народ талановитий, усе ж-таки за Біблією, нащадки Іафета..Звідки ж раптом такий колоритний Хам? До речі, за Біблією. ісмаіліти-сини презирства, так що усе сходиться,-і потяг до поганства, і захоплення людожерами... тільки не знаю, чи подякують тобі справжні українці за таке родичання?

    Видно, что выборы скоро
    А по теме статьи ничего не скажем?

     
    Я особисто просто наводжу опуси з "Правди", що відображають в тій чи іншій мірі мої погляди на життя...
    На вибори не піду, набридли вже. Пішов би - проголусував би за Олежку. При всій його простоті - такий швидко порядок наведе. І ніхто пищати не буде про громадянські права. Згоден віддати частину своїх "прав"...

    Мне кажется, что "русскоязычные" писатели по отношению к русскому языку выполняют роль мутогенного фактора и это явление положительное. Без мутаций невозможна эволюция. Вообще писатель, не являющийся носителем языка, но пишущий на нем зачастую достигает весьма интересных результатов. Мне лично в этом смысле очень нравятся произведения Фазиля Искандера. Кто не читал, почитайте при случае.

     
    От і українська мутує, а наші опоненти постійно придираються до цього...
    Повбивав би, куме

    Приїжджайте до нас і скажіть це учительці мого малого з української мови Саме за таку заяву він нещодавно отримав двійку. Сказав таке: якщо фіксувати наявний стан літературної мови і відкидати геть усі зміни, які наслідуються нею від розмовної мови, то з плином часу отриимаємо нову церковнослов'янську. Що тут не так?

     
    Згоден, без базара!

     

    муляр андрей
    21.09.07 13:45
    Тезко ви повний кретiн,i знаете чого?Тому що однi iдiоти замикають усе на собi-ми богом обрана нацiя повиннi жити на цiй землi.Нацiоналiзм у любiй краiнi це прояв ДЕБIЛIЗМУ!!!Поэтому все националисты и иже с ними все полные плебеи и гнилые отбросы общества.Я все хочу вас понять не могу.Чем вам Русь матушка помешала то?Что русские полчища терзали Украину как Англия Индию?И ничего:Индия имеет 2 гос.языка-хинди и английский.А если вы будете мне рассказывать о том что НКВД все напрочь русское-тоже вранье.И не надо лохматить бабушку...

     
    Такими придурками як ти і "помешела"... Тільки ти не націоналіст, а чмо совкове просто...

    Бери приклад з Вадима - його послухати - так зразу російськомовних поважати починаєш. Справа не в націоналізмі, а в людях.

    Поэтому все националисты и иже с ними все полные плебеи и гнилые отбросы общества.//

    А за цю фразу я взагалі мовчу - по вашому Черчілль, Рузвельт, де Голль, Тетчер були "отбросами общества".. Даун.

     

    Rufus
    21.09.07 18:50
    То-то "тягниеговбок" порадуется, если прочтёт.
    Ведь его сам андрюха на одну доску с Черчилем, Рузвельтом и т.д. поставил. Он, небось, и не мечтал о таком.

     

    Суржик
    22.09.07 16:51
    И все националисты? Как интересно, а все всегда считали, что они патриоты. Только каждый своей страны.
    А почему "Андрюха"? У руссофоба такой русский ник. По-моему в украинском языке нет такой формы имени Андрей.

     

    sanatus
    21.09.07 13:47
    Цитата: "С точки зрения современной психосемантики, язык - это, безусловно, МЕМ. То есть, вирусоподобная самоорганизующаяся, самосохраняющаяся сущность, "паразитирующая" на наших сознаниях ради своего "выживания". В этом смысле язык наследует основные функции самостоятельного организма." Конец цитаты

    Здорово!!! Такую точку зрения на язык я еще не слышал. Очень интересная мысль и повод для размышлений.

    А вообще, мне очень повезло жить на Украине в этот период. Здесь очень грамотно говорят по-русски, за исключением нескольких случаев неправильного управления глаголами. И, думаю, не скоро получится убить русский язык здесь, уж больно он родной украинцам.

     

    Бу-га-га
    21.09.07 14:09
    Так хто ж його збирається вбивати? Ми ж не ви...

    Страница 1 из 812345678»...»»
    Имя, Фамилия:
    Ваш e-mail:
    Комментарий:


    Смерть Бритни Спирс - как это было
    Ужас - составлен полный прогноз гибели человечества
    Америка принимает на воооружение роботов
    Загрузка...

    ©2008 «Фраза»
    Все права защищены.
    При использовании материалов ссылка
    на «Фразу» обязательна.

    Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентство УНИАН, в каком-либо виде запрещено.
    Контакты:
    Главный редактор «Фразы» Александр Иванов
    - 8(098) 449 84 16, e-mail: ivanov@fraza.ua;
    Менеджер по рекламе Антонина Сероус
    - 8 (068) 900 53 77, e-mail: reklama@fraza.ua;
    Руководитель холдинга «Фраза»
    (интернет-газеты «Фраза», «БизнесГид», «Настроение», «Worldseo»)
    Виталий Кустов - 8(050) 414 68 36, e-mail: kustov@fraza.ua
    bigmir)net TOP 100