Президентські вибори в США давно не вирізнялися такою невизначеністю. Демократи сподіваються отримати перемогу за Білий дім, обіцяючи вивести війська з Іраку, республіканці продовжують наполягати на правильності своєї позиції.
На річницю війни в Іраку (20-го березня - п'ять років від дня нападу США на Ірак), Президент Буш-молодший вихваляється своїми досягненнями і жодними чином не жалкує за смертями американців (політика Буша обійшлася США в півтрильйона доларів, 4 000 трупів і 30 000 поранених), тим більше за загиблими сотнями тисяч іракцями.
Самий впевнений апологет війни сенатор-республіканець від штату Арізона ветеран війни у В’єтнамі Джон Маккейн наголошує, що вивід американських військ з Близького Сходу дасть можливість ісламістам стверджувати, що вони перемогли у протистоянні, Ірак стане притулком терористів, громадянська війна перетвориться на регіональний конфлікт, а Іран здобуде ще більших важелів впливу.
Іракський напрямок є і залишається пріоритетним для Заходу, наполягають американські аналітики. Ірак знаходиться на перетині арабського і перського світів, сунітської і шиїтської релігій. Перебування в Іраку настільки ж важливо для контролю ситуації на Близькому Сході, напрошується аналогія, як лінія розмежування мусульманського і православного світів у Косово.
Вашингтонський яструб, глава оборонного відомства США Роберт Гейтс, аби вплинути на позицію світової спільноти, в першу чергу, країн Старої Європи щодо протидій Росії розширенню НАТО на Схід, і здобути їх підтримку у питанні приєднання України і Грузії до ПДЧ на Бухарестському самміті, разом з главою Держдепу Кандолізою Райс, яка так і не отримала свою війну в Ірані (що, напевне, дуже розчаровує), як Мадлен Олбрайт у Югославії, вирушили до Москви.
Однак зустріч у форматі «2+2» представникам зовнішньополітичних і оборонних відомств Росії і США ніяких практичних результатів не дала. Кандоліза Райс і Роберт Гейтс, хоч і намагалися приховати своє невдоволення, полишили Кремль із розчаруванням.
Серед інших питань, що розглядалися на зустрічі, а саме відносно розміщення систем ПРО, обговорювалася проблема Косово, щодо якої представники сторін також не дійшли спільної позиції. Однак аналітики все ж відзначили певне пом’якшення позиції США, пояснюючи це передоднем виборів, які відбуваються у момент все більш відчутної світової економічної кризи, де Сполучені Штати попереду всіх.
Економічна криза все більше поглинає Америку. Мілітаризована економіка не сприяє виникненню альтернативних стратегій розвитку попри підтримку ідеї «нескінченних війн». Водночас відчутна необхідність залучення, точніше, втягнення у локальні конфлікти все більшої кількості учасників. Це, по-перше, легітимізуватиме позицію США, по-друге, зменшить тиск громадської думки усередині країни щодо невдалих військових операцій, по-третє, надасть «гарматне м'ясо» зі сторони.
Навряд можна повністю довіряти сенаторові від штату Нью-Йорк Хілларі Клінтон, коли вона говорить про війну в Іраку, хоча доля істини в її словах присутня. Кандидат у Президенти США говорить: «Ця війна ослаблює наші Збройні силі, виснажує стратегічні запаси, відволікає увагу від військової кампанії в Афганістані, призводить до відчуження союзників і розколу в самій американській нації».
Зазначимо, що у 2002 році та сама Клінтон підтримувала рішення почати військові дії в Іраку. Сьогодні ж вона виступає проти нинішньої іракської політики адміністрації Буша. Однак, на відміну від свого колеги-демократа і водночас супротивника-претендента на посаду президента Барака Обами, говорить, що вивід військ з Іраку можливий не за 18 місяців, а не менш як за 4 роки.
Барак Обама зробив центральною у своїй передвиборчій кампанії тему виводу військ з Іраку. Хілларі Клінтон проблему Іраку пов’язує з Афганістаном і Пакистаном і попереджає про можливість виникнення «ланцюгової реакції», загрозу розповсюдження тероризму. Водночас всі – і Джон Маккейн, і Хілларі Клінтон, і Барак Обама – здебільшого уникають теми Косова.
Хілларі Клінтон відверто говорить: «Було б неправильно направляти американських солдат у всі точки земної кулі. Використання сили у всіх випадках виникнення міжнародних проблем порушує один з основних принципів американської зовнішньої політики, згідно з яким можна тримати в руках велику дубинку, не пускаючи її в дію».
А є ще достатньо засобів непрямої дії, психологічні операції, і ми нещодавно стали свідками використання їх у Косово. Саме про продуману інформаційно-психологічну операцію, а не про недолугі дії йде мова, коли 17 березня під час проведення спецоперації зі звільнення захопленої території і приміщення суду в північній частині міста Митровиця (Косово) під час сутичок було поранено 22-х працівників Спеціального миротворчого підрозділу МВС України в Косовому. Поранений під час зіткнень Ігор Кіналь помер 17 березня о 22.00 від численних осколкових поранень після проведеної операції.
21 березня ця інформація викликає жорстке протистояння у Верховній Раді України. Звіт щодо інциденту у Митровиці Глави МВС Юрія Луценка, зроблений напередодні, викликає обурення. Луценка звинувачують у наданні неправдивої інформації, що українські миротворці всупереч закону перебували під керівництвом контингенту НАТО, а не під керівництвом поліцейських сил. Зоною охорони українського підрозділу визначають центральні ворота до суду, польський підрозділ – стає у задніх воріт, румуни охороняють допоміжні – бокові фланги, стверджує Глава МВС. Депутати від опозиції вкрай здивовані тим, що український миротворчий персонал було задіяно в зоні пакистанської відповідальності. Виникають підозри у спробі протиставити один одному православних, адже час проведення операції зі звільнення приміщення суду припадає на роковини знищення православних храмів у Косовому ісламськими екстремістами. Це міністр вимушений визнати.
«Справа в тому, що операція, в якій були задіяні міжнародні контингенти миротворчих сил під егідою ООН з числа українських, польських, румунських та французьких бійців запланована була, на жаль, на 17 березня. 17 березня в історії краю Косово є важкою датою. Саме в цей день в 2004 році масово були знищені православні храми та відбулися сутички між етнічними групами цього краю, у 2004 році. Саме 17 березня минулого року було проголошено незалежність Косово в односторонньому порядку. Саме тому участь наших бійців у одній із миротворчих операцій в місті Косовська Митровиця в цей день було не бажаним, про що заявляло керівництво нашого підрозділу командиру місії ООН», - говорить Юрій Луценко.
«Я вчора мав зустріч із керівниками місії ООН і заступником керівника поліцейської місії в рамках ООН, спілкувався з ними і поставив їм претензії: перше – непідготовленість операції з точки зору політичної, бо саме в цей день, саме в цьому місті, саме в такий спосіб вирішувати це питання було явно, з нашої точки зору, недоцільно. Позиція друга – з нашої точки зору, була слабо підготовлена операція, була відсутня координація між поліцейськими підрозділами і підрозділами Кейфор, які є військовими і мали би охороняти, в тому числі, і стрілецькою зброєю, наших миротворців», - стверджує Глава МВС.
«Я впевнений, що ми маємо показати, що вміємо виконувати взяті на себе міжнародні зобов’язання, - закінчує свою промову Луценко. – Україна як держава-засновник ООН, підкреслюю, панове, Україна як держава-засновник ООН, має повні підстави продемонструвати свою відповідальну позицію за взяті на себе міжнародні зобов’язання».
Однак із міністром згодні далеко не всі. Коментар народного депутат, члена парламентської фракції Партії регіонів Сергія Головатого, щодо ситуації, яка пов‘язана з втратами особового складу українського миротворчого контингенту в Косово, наступного дня набуває розвитку. Тоді ж депутат заявляє про необхідність виведення українських миротворців з регіону.
«Я думаю, що всі посилання на миротворчу місію ООН щодо виправдання трагічних подій в Косово не є доречними. Тому що, коли приймалося рішення про направлення миротворчого контингенту до Косово, в цьому регіоні була зовсім інша ситуація – і політична, і юридична, і міжнародно-правова. Йшлося про неподільність і територіальну цілісність Сербії як країни. І тоді думка всіх членів Ради безпеки ООН була одностайною. З цього приводу були відповідні рішення ООН і Ради безпеки ООН про направлення в Косово миротворців. Сьогодні ситуація кардинально інша. Сьогодні і де-юре, і де-факто є дві держави – Сербія і Косово. І суть миротворчої місії ООН міняється, - наголосив Головатий. - Рада безпеки ООН не дійшла консенсусу стосовно статусу Косово. Тому я завжди був і буду проти того, щоб українські хлопці були в тих точках, де є реальна загроза їх життю. Я думаю, що ми повинні переглянути ці рішення і відкликати свій миротворчий контингент з Косово».
Фракція Партії регіонів вимагає відкликання українських миротворців з Косово. Одноіменний блок в особі Володимира Литвина закликає, що «треба відійти від емоцій, які вчора домінували, коли слухали інформацію міністра». Треба запланувати і проголосувати рішення, аби провести на наступному пленарному засіданні розгляд питання щодо позиції Української держави відносно проголошення незалежності Косова. Заслухати доповідь Міністра закордонних справ, Міністра оборони, керівників Служби безпеки і Головного управління розвідки. «У нас є інформація, ми запит зробили від фракції і отримали інформацію, що обстановка там надзвичайно складна, що існує упереджене ставлення до українських громадян в особі персоналу», - сказав Литвин.
Це питання, серед інших, вноситься до порядку денного засідання РНБО. Промова Віктора Андрійовича, як завжди, доречна і конструктивна. Він говорить про невідкладні заходи щодо забезпечення інформаційної безпеки України, наголошує, що проблеми, які існують в інформаційному просторі, впливають на розвиток суспільства, його консолідацію і злагоду. «Найбільша загроза національній безпеці - інформаційна експансія іноземних держав. Завдяки цьому в інформаційному просторі України проводяться інформаційно-психологічні кампанії з тих чи інших питань, для того щоб дезінформувати суспільство, не повністю його інформувати або проводити кампанії не в інтересах нашої країни», - говорить Президент.
Президент упевнений, що існує унікальна можливість для прийняття ефективних рішень з цієї теми. «Прийшла нова команда в Уряд, прийшла нова команда в парламент, змінився склад РНБО, - ми можемо цей білий аркуш паперу виписати тими цілями, за які нам соромно не буде», - сказав Віктор Ющенко.
Згодом, після завершення засідання Ради національної безпеки і оборони, Міністр закордонних справ України Володимир Огризко підсумовує: «Миротворча діяльність України буде продовжена. Питання про виведення нашого контингенту з Косово не стоїть». Далі, відповідаючи на запитання, додає, що є цілком нормальним, що в демократичній державі народні депутати порушують питання про виведення миротворців: «Це право депутатів ставити таке питання, а право інших - погоджуватися чи не погоджуватися з тими чи іншими висновками». Щодо рішення України відносно проголошення Косово в односторонньому порядку незалежності то воно, за словами міністра, «ще не дозріло».
Нагадаємо, 17 лютого 2008 року парламент Косово одностайно ратифікував Декларацію про незалежність краю. Президент України Віктор Ющенко 19 лютого заявив, що Україна визначить свою позицію щодо статусу Косово після двосторонніх консультацій зі стратегічними партнерами України – ЄС, Росією, США, зауважив, що Україна виходить з того, що для рішення визнання або невизнання суверенітету для більшості країн ще потрібен час.
Наведемо ще одне висловлювання вже екс-міністра закордонних справ Бориса Тарасюка, народного депутата від фракції Блоку «Наша Україна – Народна Самооборона», Голови парламентського Комітету з питань європейської інтеграції, адже воно варто уваги. «Те, що деякі політичні сили роблять у зв’язку з трагедією в Косово, у мене викликає жаль, оскільки смерть нашого співвітчизника використовується з метою політичних спекуляцій. Сьогодні ми стали свідками чергового політичного збурення і спроби блокування роботи Верховної Ради, цього разу вже з приводу подій в Косово. З цією метою Партія регіонів притягнула за вуха і НАТО, і ПДЧ, і лист трьох, і Бухарест».
Р.S. Отже: не дозріло рішення, чи українські політики і українська політика виявилася незрілими, аби приймати відповідальні рішення?
Ссылки по теме:
Косово – начало, Украина – игрушка, Россия – мишень
